Як зробити мультик за допомогою ШІ самостійно: 8 кроків від ідеї до готового відео

Зробити мультик за допомогою штучного інтелекту (ШІ) може людина, яка не вміє малювати й ніколи не монтувала відео. Але однієї кнопки «зробити мультик» на самостійному шляху немає: це вісім послідовних кроків, і на кожному працює свій інструмент.

1. Ідея і сценарій: історія, розписана по сценах.
2. Персонаж: який вигляд має герой.
3. Розкадрування: по одній картинці на кожну сцену.
4. Відеосцени: кожна картинка «оживає» на кілька секунд.
5. Озвучка: власний голос або синтез мовлення.
6. Музика і звуки.
7. Монтаж: сцени, голос і музика складаються в одне відео.
8. Субтитри.

Усе це можна зробити з телефона. Новачкові на перший короткий мультик потрібен вечір, а частіше кілька.

Нижче — що робити на кожному кроці, приклади запитів українською і проблеми, на які натрапляють майже всі. Огляд усіх способів перетворити фотографію на мультфільм є в статті мультик з фото: як зробити мультфільм із фотографії, а про те, як ШІ взагалі «знімає» відео, розповідає матеріал ШІ-мультики: як це працює.

Якщо вам потрібен не процес, а готовий мультик, де герой намальований за фото вашої дитини, швидше його замовити. У ДивоКадрі такий мультик коштує від 199 грн, а героя показують безкоштовно ще до оплати.

Які ШІ-інструменти потрібні для створення мультика

Зробити мультик онлайн можна без складних програм, але не в одному вікні: це ланцюжок із кількох інструментів, кожен зі своїм завданням. Трапляються й сервіси «все в одному», але етапи в них ті самі.

Примітка. Назви в таблиці — приклади типів інструментів, а не порада, що саме обрати. Можливості й тарифи таких інструментів швидко змінюються: те, що було правдою пів року тому, сьогодні може бути інакше. Тож перед початком роботи перевіряйте на сайті самого інструмента, що він уміє, скільки коштує і чи працює в Україні.

Чи можна створити мультик онлайн безкоштовно?

Це залежить від тарифів на той день, коли ви сядете за роботу. Безкоштовні або пробні плани в таких інструментів трапляються, але умови часто змінюються, тому ми свідомо не пишемо, що і де безкоштовне.

Обмеження безкоштовних планів зазвичай схожі:

• мало генерацій на день чи місяць;
• водяний знак на картинці або відео;
• нижча якість зображення чи коротші сцени;
• довше очікування в черзі;
• заборона використовувати результат із комерційною метою.

Найшвидше ліміт закінчується на відео, бо майже кожну сцену доводиться генерувати кілька разів. Тому спершу повністю підготуйте сценарій і картинки й лише тоді витрачайте спроби на відео. А вигадати історію, намалювати героя на папері й записати голос на диктофон можна без жодних тарифів.

Чи можна зробити мультик на телефоні?

Телефона вистачить на всі вісім кроків: ШІ-чати, генератори й редактори зазвичай працюють у браузері або мають мобільні застосунки. Потужний пристрій не обов'язковий, бо картинки й відео генеруються на серверах сервісів. Знадобляться стабільний інтернет і вільна пам'ять для відеофайлів.

Щоб не загубитися на маленькому екрані, заведіть одну нотатку для сценарію, опису героя й вдалих запитів, а картинки й сцени складайте в окремий альбом у порядку сюжету. Формат кадру виберіть одразу: вертикальний (9:16) зручний для телефона й соцмереж, горизонтальний (16:9) — для телевізора. Якщо змінити його посеред роботи, доведеться переробляти всі картинки.

Скільки часу забирає перший мультик?

Точної цифри чесно не назве ніхто: вона залежить від довжини мультика, черг у сервісах і кількості невдалих спроб. Орієнтир для новачка такий: мультик без реплік на чотири-шість сцен можна встигнути зробити за вечір, хвилинна історія з діалогами — це вже кілька вечорів.

Сам запит пишеться за хвилину. Час забирає коло «згенерували — подивилися — помітили зайвий палець чи чуже обличчя — запустили знову», яке на кожній сцені повторюється кілька разів.

Кроки 1–3: сценарій, персонаж і розкадрування

Крок 1. Ідея і сценарій

Сформулюйте ідею одним реченням: хто герой, чого він хоче і що йому заважає. Наприклад: лисеня Руді боїться темряви, але має пройти вечірнім лісом, щоб віднести бабусі ліхтарик. Потім попросіть ШІ-чат розписати ідею по сценах.

Приклад запиту. Напиши сценарій мультика на 20 секунд для дитини п'яти років. Герой — лисеня Руді в жовтому шарфі, яке боїться темряви. Чотири сцени по п'ять секунд. Для кожної сцени вкажи: що видно в кадрі, одну просту дію героя і текст оповідача до десяти слів. У кожній сцені — одне місце і щонайбільше два персонажі. Герої в кадрі не розмовляють. Фінал добрий. Подай таблицею.

Добрий результат має приблизно такий вигляд:

Типові проблеми цього кроку:

• Сценарій «як для кіно». Чат охоче пише сцени, де герой готує сніданок, грає на піаніно чи б'ється на мечах. На складних діях відеомоделі помиляються найчастіше, тож просіть одну просту дію на сцену: йде, озирається, усміхається, піднімає ліхтарик.
• Забагато слів. За п'ять секунд оповідач устигає вимовити одне коротке речення. Довшу репліку доведеться скорочувати або розтягувати на дві сцени.
• Забагато героїв. Кожен новий персонаж — це ще один образ, який треба втримати однаковим. Для першого мультика досить одного-двох.
• Діалоги в кадрі. Коли герой говорить на камеру, його губи мають збігатися зі словами, а це окрема складна задача (про неї — у кроці 5). Для першої спроби надійніший оповідач за кадром.

Якщо робите мультик із дитиною, цей крок — її: нехай вигадає героя, його бажання й перешкоду. Готові ідеї на різні нагоди є в добірці ідей сюжетів для персонального мультика.

Крок 2. Персонаж, однаковий у всіх сценах

Опишіть героя двома-трьома реченнями й збережіть цей опис як «паспорт»: хто це, кольори, одяг, одна яскрава прикмета, стиль малюнка. Стиль називайте словами — «3D-мультфільм», «пластилінова анімація», «акварельна ілюстрація», — а не назвами студій чи відомих мультфільмів.

Приклад запиту. 3D-мультфільм, об'ємна анімація. Лисеня Руді: руда шерсть, біла грудка й білий кінчик хвоста, великі зелені очі, жовтий в'язаний шарф. Стоїть на повний зріст, дивиться в камеру, привітно усміхається. Простий світлий фон, м'яке денне світло.

Згенеруйте кілька варіантів, виберіть один і вважайте його еталоном. Далі починається головна проблема саморобних мультиків — сталість персонажа. Генератор не пам'ятає вашого героя: кожну картинку він малює з нуля, тому в другій сцені шарф може позеленіти, а лисеня — підрости.

Що допомагає:

• вставляти «паспорт» у кожен запит дослівно, а не писати «те саме лисеня»;
• додавати до запиту картинку-еталон, якщо ваш генератор уміє працювати із зображенням-зразком;
• робити героя простим: один костюм, два-три кольори, одна помітна деталь;
• обирати звірят, іграшки чи казкових істот — трохи інших вух у лисеняти глядач не помітить, а «іншу» людину побачить одразу;
• генерувати із запасом і брати варіанти, найближчі до еталона.

Героєм може стати й малюнок дитини або її улюблена іграшка. Сфотографуйте їх і попросіть намалювати персонажа за цим зразком, якщо генератор приймає зображення.

Крок 3. Розкадрування: одна картинка на сцену

Розкадрування — це набір картинок: по одному першому кадру на кожну сцену. Саме ці кадри потім оживить відеомодель, тож героя й композицію ви бачите ще до того, як витратите спробу на відео. До того ж моделі легше зберегти героя, якого вона бачить на картинці, ніж уявити його зі слів.

Приклад запиту. Герой як на зразку: лисеня Руді — руда шерсть, біла грудка, зелені очі, жовтий в'язаний шарф. Вечірній ліс. Руді тримає маленький ліхтарик і нерішуче дивиться на темну стежку. Середній план, герой у центрі, більше в кадрі нікого. Вертикальний формат 9:16, 3D-мультфільм, м'яке місячне світло.

Типові проблеми:

• Стиль «стрибає» між картинками. Повторюйте в кожному запиті ті самі слова про стиль і світло.
• Герой надто дрібний. Просіть середній план: що більше обличчя на картинці, то краще воно збережеться у відео.
• Зайві персонажі. Пишіть прямо: у кадрі лише Руді.
• Написи. Текст на вивісках і книжках, особливо український, ШІ нерідко спотворює. Написи простіше додати в редакторі.

Викладіть готові картинки в ряд і перегляньте як комікс. Якщо історія зрозуміла без слів, переходьте до відео; якщо ні — додати сцену зараз простіше, ніж після монтажу.

Крок 4: відеосцени по кілька секунд

Завантажте картинку сцени у відеомодель у режимі «зображення у відео» (image-to-video) і опишіть лише рух: що робить герой, що відбувається довкола, як поводиться камера. Зовнішність повторювати не треба — її задає картинка.

Приклад запиту. Лисеня повільно піднімає ліхтарик і робить два обережні кроки стежкою вперед. Листя ледь ворушиться від вітру. Камера плавно наближається до героя. Рухи спокійні, герой лишається таким, як на зображенні.

Одна генерація — це лише кілька секунд відео. Порахуйте наперед: якщо сцена триває п'ять секунд, на хвилинний мультик потрібно дванадцять сцен, і кожну доведеться робити окремо.

Типові проблеми:

• Дивні руки. Зайві або злиті пальці, предмет, що проходить крізь долоню. Не будуйте сцену на руках: уникайте великих планів долонь і дрібних дій на кшталт «зав'язує шнурки».
• Герой «пливе». Наприкінці сцени обличчя чи одяг можуть змінитися. Коротші сцени тримаються краще.
• Неприродний рух. Ноги ковзають по землі, предмети злипаються. Просіть повільні й прості рухи: швидкий біг і стрибки виходять гірше.
• Модель робить не те. Що довший запит, то більше деталей вона пропускає. Лишіть одну дію й одне речення про камеру.
• Ліміт спроб. На кожну сцену закладайте кілька генерацій: із першої вдається не все. Бездоганного кадру при цьому не чекайте — огріхи на початку чи в кінці сцени обрізаються під час монтажу.

Кроки 5–6: озвучка і музика

Крок 5. Озвучка і вимова українських слів

Є два шляхи. Перший — записати голос самим на диктофон телефона: у тихій кімнаті, кожну репліку окремим файлом. Для сімейного чи шкільного мультика це часто найкращий варіант, бо героя озвучує сама дитина. Другий — синтез мовлення: ви вставляєте текст, обираєте голос і отримуєте аудіофайл.

Для синтезу текст треба підготувати: числа записати словами, скорочення розгорнути, довгі речення розбити на короткі.

Приклад тексту для синтезу. Руді зупинився на краю лісу. Було темно-темно. — Я не боюся, — прошепотів він і ввімкнув ліхтарик. До бабусиної хатки лишалося п'ять хвилин ходу.

Типові проблеми з українською:

• Наголоси. Синтезатор може сказати «замОк» там, де потрібен «зАмок», або перекрутити ім'я. У деяких інструментах допомагає знак наголосу, в інших — заміна слова синонімом; у будь-якому разі переслухайте кожну репліку.
• Акцент. Якщо голос не розрахований на українську, він може читати «и», «г», «є» на чужий лад. Обирайте мову явно й перевіряйте голос на фразі на кшталт «Їжачок і єнот гуляли лісом».
• Числа й скорочення. «5 хв» може прозвучати як завгодно, «п'ять хвилин» — правильно.
• Рівна інтонація. Допомагають короткі речення, знаки оклику й повторна генерація: той самий текст часто звучить щоразу трохи інакше.
• Ліміт. У синтезаторів він часто рахується в знаках тексту, тож спершу вичитайте сценарій, а потім озвучуйте.

Окрема проблема — губи не збігаються зі словами. Якщо сцену згенеровано без звуку, а репліку накладено потім, рот героя рухається сам по собі. Найпростіші способи це обійти — оповідач за кадром або герой, який говорить на загальному плані чи відвернувшись. Існують інструменти синхронізації губ і відеомоделі, що створюють мовлення разом із картинкою, але якість і доступність у них різні — перевіряйте у своєму інструменті.

Крок 6. Музика і звуки

Досить однієї мелодії без слів на весь мультик і трьох-п'яти звуків: кроки, рипіння дверей, сміх. Музику беруть у вбудованій бібліотеці відеоредактора або створюють у генераторі музики.

Приклад запиту для генератора музики. Спокійна казкова мелодія без слів: дзвіночки й м'яке піаніно, повільний темп, настрій теплої вечірньої пригоди, тривалість 30 секунд.

Типові проблеми:

• Музика заглушує голос. Якщо до слів доводиться прислухатися, зробіть музику тихішою.
• Пісня зі словами сперечається з оповідачем. Беріть інструментальну мелодію.
• Популярний хіт. Соцмережі можуть вимкнути звук або заблокувати відео з чужою піснею. Перед публікацією перевірте, чи дозволяє ліцензія музики таке використання.

Кроки 7–8: монтаж і субтитри

Крок 7. Монтаж у відеоредакторі

Створіть у відеоредакторі проєкт у вибраному форматі кадру й дійте в такому порядку:

1. Розставте сцени за сюжетом.
2. Обріжте в кожній початок і кінець, де картинка «пливе».
3. Додайте озвучку й підженіть довжину сцен під репліки.
4. Покладіть під усе музику й зменште її гучність.
5. Додайте звуки, назву на початку й фінальний кадр.
6. Перегляньте мультик від початку до кінця й збережіть відео.

Скласти план монтажу допоможе той самий ШІ-чат: дайте йому сценарій і попросіть монтажний лист.

Приклад запиту. Ось мій сценарій із чотирьох сцен. Склади монтажний лист: порядок сцен, тривалість кожної в секундах, на якій секунді звучить яка репліка, де починається і де стихає музика.

Типові проблеми:

• Репліка довша за сцену. Скоротіть текст або додайте коротку перебивку — наприклад, великий план ліхтарика.
• Сцени різняться кольором. Однаковий фільтр на всі сцени згладжує різницю.
• Ефектні переходи. Вони відвертають увагу й підкреслюють шви між сценами. Звичайна склейка сприймається чистіше.

Крок 8. Субтитри

Субтитри потрібні з трьох причин: багато хто дивиться відео без звуку, старшим родичам легше читати, ніж дослухатися, а синтезований голос не завжди вимовляє слова чітко. У багатьох редакторах є автоматичні субтитри, які розпізнають мовлення й самі розставляють текст. Якщо такої функції немає, текст можна підготувати в ШІ-чаті.

Приклад запиту. Розбий цей текст оповідача на субтитри: до шести слів у рядку, один рядок на екрані, слів не змінюй.

Типові проблеми:

• Помилки розпізнавання. Автоматичні субтитри можуть плутати імена й рідкісні українські слова, тому перечитайте кожен рядок.
• Дрібний шрифт. Текст має читатися на телефоні з витягнутої руки; допомагає контрастний контур навколо літер.
• Текст біля самого краю. Низ кадру в соцмережах закривають кнопки й підписи, тому підніміть субтитри трохи вище.

Самостійно чи готовий сервіс: що обрати

Обидва шляхи ведуть до мультика, але платите ви різним: у першому випадку — часом і терпінням, у другому — грошима. Готовий сервіс у таблиці — ДивоКадр, бо його умови ми знаємо точно.

Робіть самі, якщо:

• це хобі й вам цікавий сам процес — проби, помилки, пошук вдалого кадру;
• це заняття з дитиною: вона вигадує історію, малює героя й озвучує його, а ви відповідаєте за інструменти;
• це шкільний проєкт, де учень має пройти всі кроки сам; у групі зручно розподілити ролі — сценарист, художник, звукорежисер, монтажер.

Простіше замовити, якщо:

• мультик потрібен до певної дати, а вільних вечорів немає;
• головний герой — реальна дитина, і вам важлива схожість;
• хочете діалогів із голосами, що відповідають вікові героїв, із субтитрами й музикою;
• не хочете розбиратися з тарифами кількох сервісів.

Інші варіанти, де можна замовити такий мультик, розібрано на сторінці порівняння: де замовити персональний мультик.

Чому найважче зробити самому мультик, де герой — ваша дитина?

З лисеням просто: ніхто не знає, яким воно «має бути». Обличчя своєї дитини батьки знають до останньої ямочки, тому помічають найменшу неточність.

Самому тут доводиться розв'язати одразу кілька задач:

• Схожість у кожній сцені. ШІ щоразу малює обличчя заново: в одній сцені дитина схожа на себе, у наступній це вже інша дитина того самого віку.
• Межа між фото і мультиком. Надто реалістичний герой здається моторошним, надто умовний утрачає схожість.
• Ракурси, яких немає на фото. У відео герой повертає голову, сміється, говорить, і все це модель домальовує сама.
• Вік. ШІ нерідко робить дитину старшою або молодшою, ніж вона є.
• Приватність. Фото дитини довелося б завантажити в кілька різних сервісів, і в кожного свої правила.

Як це розв'язано в ДивоКадрі

ДивоКадр — український сервіс, що працює як застосунок у Telegram (бот @dyvokadr_bot). Мультики з дитиною тут запущено у вересні 2026 року, і на 11 листопада створено понад 2 000 оплачених мультиків.

За одним фото ШІ малює мультяшного 3D-героя, схожого на дитину, і знімає з ним сцени. Це не шаблон із вклеєним обличчям і не фотокопія, а мультяшний образ за подобою людини.

Героя ви бачите безкоштовно ще до оплати. Якщо він не схожий, є кнопки «Перемалювати» та «Інше фото» — теж безкоштовно, у межах денного ліміту спроб. Який знімок дає найкращий результат, описано в статті яке фото підійде для мультика.

Далі ви обираєте формат:

• мультик без слів — 15 секунд, 199 грн: один смішний або милий момент із музикою і звуками;
• мультфільм з діалогами — 30 секунд, 1 або 2 хвилини за 349, 499 і 699 грн відповідно: герої розмовляють голосами, дібраними за віком і статтю, є субтитри, музика і звуки.

У мультфільм з діалогами можна додати до чотирьох героїв з фото — маму, тата, бабусю, брата чи домашнього улюбленця — по 50 грн за кожного. Мова озвучки — українська, російська або англійська. З наголосом в імені, про який ішлося вище, тут просто: під іменем героя торкаєтеся наголошеної букви, і голос вимовляє його правильно.

Обмеження ШІ при цьому не зникають, і сервіс каже про них прямо: рух губ не завжди точно збігається зі словами, іграшка чи торт у різних кадрах можуть трохи відрізнятися, між сценами бувають дрібні відмінності одягу й фону. За офертою кошти за виконане замовлення не повертаються, тому оцінювати героя варто до оплати.

Готові роботи зібрано на сторінці приклади мультиків, а всі формати й доплати — на сторінці ціни на мультики.

Безпека: які фото не варто завантажувати в ШІ-сервіси

Для саморобного мультика фото дитини не потрібне взагалі: вигаданий герой, малюнок чи іграшка і безпечніші, і простіші в роботі. Якщо ж ви все-таки завантажуєте знімок у якийсь ШІ-сервіс, спершу перевірте його.

• Хто за ним стоїть. На сайті мають бути назва компанії або підприємця, контакти й політика приватності.
• Що буде з фото. Чи використовують їх для навчання моделей, скільки зберігають, як видалити.
• Чи є публічна стрічка. У деяких сервісах згенеровані роботи типово бачать інші користувачі — пошукайте в налаштуваннях приватний режим.
• Чужі діти. Фото однокласників чи друзів дитини — лише зі згоди їхніх батьків. Для шкільного проєкту беріть вигаданих героїв.
• Зайві дані. Не пишіть у запитах і не показуйте у відео прізвище дитини, номер школи чи адресу.
• Вікові обмеження. Багато ШІ-сервісів прописують їх в умовах користування, тому підліткові краще працювати разом із дорослим і з його облікового запису.

Невідомим сервісам без зрозумілих правил фото дітей краще не довіряти. Докладний перелік перевірок — у статті чи безпечно завантажувати фото дитини в ШІ-сервіс.

Про себе ДивоКадр повідомляє таке: публічної галереї клієнтських мультиків і фото немає, фото не використовуються для навчання моделей, а через 30 днів після замовлення фото автоматично відв'язується від нього (раніше — на запит у підтримку). Подробиці — на сторінці як ми бережемо фото дітей.

З чого почати сьогодні

Для першої спроби візьміть найменший проєкт: вигаданий герой, чотири сцени, оповідач за кадром. Сьогодні — ідея, сценарій і «паспорт» героя: ці кроки не витрачають спроб на відео. Завтра — картинки й відео, післязавтра — озвучка, монтаж і субтитри.

Якщо ж ви зрозуміли, що хочете не майструвати, а подарувати дитині мультик про неї саму, почніть із героя: завантажте фото в ДивоКадрі й подивіться, чи схожий він, ще до оплати. Як усе влаштовано, показано на сторінці персональний мультик з дитиною в головній ролі.

Часті запитання